Позачергові вибори в Німеччині, які відбулися 23 лютого 2025 року, принесли значні зміни в політичний ландшафт країни, що, ймовірно, вплине на життя українських біженців. Ці вибори були викликані зростаючим невдоволенням економічною стагнацією та політикою щодо міграції, що призвело до посилення позицій консервативних і правих партій. Для українців, які знайшли притулок у Німеччині через війну, що триває з 2022 року, це означає нові виклики та необхідність адаптації до змін у політиці та суспільних настроях.
Політичний контекст і результати виборів
Консервативний блок Християнсько-демократичного союзу (ХДС) та Християнсько-соціального союзу (ХСС) став провідною силою на виборах 2025 року. Їхня передвиборча кампанія зосереджувалася на посиленні контролю за міграцією та інтеграції біженців у ринок праці. Один із пунктів передвиборчої програми партії-переможниці навіть містив таку лаконічну фразу: “Працевлаштувати українок та українців”.
Водночас права партія “Альтернатива для Німеччини” (AfD) також здобула значну підтримку, виступаючи за радикальніші кроки, такі як скорочення соціальних виплат для біженців.
Ці результати відображають загальноєвропейську тенденцію, де економічна нестабільність і зростання вартості життя підживлюють скептицизм щодо міграції. У Німеччині це посилюється економічним спадом: великі компанії, такі як Bosch і Volkswagen, оголосили про скорочення робочих місць, що зменшує попит на робочу силу та загострює конкуренцію за роботу.
Як вибори вплинуть на українських біженців
Українські біженці, які отримали тимчасовий захист у Німеччині після початку війни в 2022 році, тепер опинилися в більш невизначеній ситуації. Новий уряд, ймовірно, зосередиться на економії бюджетних коштів і працевлаштуванні біженців, що може призвести до таких змін:
1. Скорочення соціальних виплат
Одним із перших кроків нового уряду може стати зменшення соціальної допомоги для біженців. Зараз українці отримують так званий “Bürgergeld” (громадянський дохід) у розмірі 563 євро на місяць. ХДС/ХСС обіцяють скоротити цю суму для новоприбулих, а для тих, хто вже перебуває в системі, виплати можуть заморозити або поступово зменшити. AfD пропонує ще жорсткіші заходи, наполягаючи на зниженні допомоги до рівня мінімальної підтримки для шукачів притулку — близько 460 євро на місяць.
2. Тиск на працевлаштування
Новий уряд наголошує на працевлаштуванні українців як ключовому пріоритеті. Біженців можуть зобов’язати приймати запропоновані вакансії або брати участь у програмах інтеграції. У разі відмови передбачені штрафи, наприклад, скорочення виплат на 30% протягом трьох місяців. Це пов’язано з тим, що лише 38% українських біженців працевлаштовані станом на середину 2024 року, за даними Міністерства праці Німеччини.
3. Проблеми з житлом та інтеграцією
Житло залишається гострою проблемою: багато біженців досі проживають у тимчасових притулках або спільних помешканнях. Новий уряд може скоротити фінансування житлових програм для біженців, перекладаючи більше відповідальності на місцеві бюджети, які вже перевантажені. Крім того, акцент на працевлаштуванні може зменшити доступність курсів німецької мови та інших інтеграційних програм, які є важливими для довгострокового успіху.
4. Можливе посилення політики щодо притулку
Зростання впливу AfD та інших правих сил може призвести до перегляду статусу тимчасового захисту, який наразі діє до березня 2026 року. Якщо уряд вирішить не продовжувати цей статус, українцям доведеться подавати заявки на притулок за більш суворими умовами або навіть зіткнутися з ризиком депортації.
Економічний і соціальний фон
Економічний спад у Німеччині посилив напругу навколо питання підтримки біженців. Зі скороченням робочих місць і можливим наближенням рецесії суспільна думка дедалі частіше схиляється до того, що біженці є тягарем для системи соціального забезпечення. Опитування показують, що значна частина німців негативно ставиться до міграції, а політична риторика та висвітлення в ЗМІ лише підживлюють ці настрої.
Ситуацію ускладнює триваючий конфлікт в Україні та приплив біженців з інших регіонів, таких як Сирія, що перевантажує ресурси Німеччини. Новому уряду доведеться шукати баланс між цими викликами та очікуваннями виборців.
Що можуть зробити українські біженці
З огляду на ці зміни, українцям у Німеччині варто діяти проактивно, щоб адаптуватися до нових умов:
- Пріоритет — працевлаштування: Навіть якщо це робота нижчої кваліфікації, вона може стати першим кроком до стабільності. Новий уряд, ймовірно, каратиме тих, хто залишається без роботи, а працевлаштування може відкрити шлях до більш постійного статусу. Для тих, хто тільки планує переїзд в Німеччину, варто заздалегідь подумати про роботу, а не очікувати виключно на соціальні блага.
- Вивчення німецької мови: Знання мови є ключем до кращих робочих місць та інтеграції. Варто скористатися останніми доступними курсами або шукати альтернативні можливості в громадах.
- Освітні перспективи: Молодим біженцям доцільно розглянути професійне навчання або вищу освіту, що може забезпечити стабільність у майбутньому.
- Слідкування за змінами в законодавстві: Політична ситуація швидко змінюється, тому важливо залишатися в курсі новин і звертатися за підтримкою до місцевих організацій чи юридичних служб.
Позачергові вибори 2025 року можуть стати переломним моментом для українських біженців у Німеччині. Новий уряд, орієнтований на економію та посилення міграційного контролю, створює складніші умови для тих, хто шукав захисту в цій країні. Працевлаштування та інтеграція в німецьке суспільство стануть вирішальними для виживання в цей непевний період.
Не варто очікувати жорсткіших заходів з боку німецького Уряду, а вже зараз час розпочати шукати роботу.
Ми готові вам допомогти в цьому. Натискайте кнопку “Зв’язатися з менеджером”.
